Рейчел

Наталка Змиивна
Коли приходжу я до тебе,
Рух уповільнює душа –
Разом з тобою просто в небо,
Мов легка хмарка, вируша...

Джерельні кришталеві вічі
І прохолодна ця вода...
Здається, оксамитна вічність
Сувій над нами розгорта...

Моє замріяне джерельце,
Забутий усіма струмок,
Хто, крім мене, води нап’ється
Чи звірить таїну думок?

Завжди до тебе, Рейчел, лину:
Моя душа – твоя вода.
Ми разом – вічні й швидкоплинні,
Мов ця заграва золота...

24.07.19