Ты мне так нужен!

Валентина Митрофанова
Колючий дождик
И кляксы-лужи,
Твоё прощай
Крадётся в душу.
И голос мой
Слегка простужен,
Брожу одна,
Лишь ветер кружит.
Темно внутри,
Темно снаружи,
Молчаньем город
Моим разбужен.
Кажусь смешной
И неуклюжей.

Ты мне так нужен!