Я дарую літо!
Протягни долоньки.
Луг чарівний з квітом –
Оченята доньки.
Сонце у зеніті.
Вітер – прохолода.
Ти – найкраща в світі!
Щастя й нагорода.
Покладу зірницю.
Це тобі стежина.
Пильнуй як зіницю.
Ти ж моя дитина.
Не бери тумани,
Бо вони облуда.
Зло, що з них – розтане
Й лиш хороше буде.
Нехай ніжки тішать роси.
Зустрічай світанки!
Бережи себе і коси –
Знітяться й серпанки.
Засвіти всім обрій
Полум’ям що з серця.
Світ – він дуже добрий!
То ж не плач й не сердься.
Ти моя кровинка.
Муза для поета.
Комусь ти Даринка,
Комусь – Генрієтта!
А для когось – Всесвіт,
Цілий світ безмежний!
Втомилась від бесід…
Й думок незалежних.
Йди у світ собою,
Розкривайся в силі.
І… не приймай болю.
Зло віддай могилі.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
31.07.2019
09:02
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує письмової згоди автора.