http://www.stihi.ru/2019/07/30/2101
Оригинал:
Добрий вечір, країно! Добраніч, жива!
Липень майже скінчився. Й вирують жнива.
Трави не погоріли, бо дощик бува.
А в мене від задухи пітніють слова.
То ж писати я мушу, як ніч обійма.
Коли зорі - у душу. І спеки нема.
Літо-літечко! Повз, наче птах проліта!
Щастя! Де воно? Десь…Тільки, хто його зна?
Дні минають чиїсь, не сягаючи мрій.
А життя ж молоде! Краще б я, бо старий!..
Тихо літо бринить у відкрите вікно,
Ще й розмова гучна. Та мені все одно.
Не дивлюсь, хто то є, не дослухуюсь слів…
Тільки вії стулю, чую власний свій спів,-
То народжує серце вірші, мов дітей.
Хай на волю ідуть, до хороших людей…
Перевод с украинского Светланы Груздевой
Добрый вечер, страна! Доброй ночи, жива!
Вот июль на излете. Бушуют жнива.
Не сгорели и травы. Их дождь поливал.
Духота. От нее запотели слова.
И творить я могу только в ночь, до утра.
В душу звезды глядят. Исчезает жара.
Лето-летечко! Мимо, как птица из сна.
Счастье!Где оно? Где-то…И кто б только знал?
Чьи-то дни угасают, мечты не достав.
Молодые совсем! Лучше б я, - я ведь стар!
Тихо лето в открытое льется окно,
А еще разговор. Только мне всё одно.
Кто там - я не смотрю. Слушать - я не привык.
Только веки сомкну, - строй мелодий возник:
Это сердце рождает стихи, как детей.
Пусть на волю идут, для хороших людей.
Аватар Автора оригинала