Крізь довгі дороги,
Крізь час каяття...
Ступають тривоги,
В безкрає життя.
Поріг за порогом,
Я переступлю.
Вклонюсь перед Богом,
Що щиро люблю.
Що вірю у долю,
У щастя своє.
Звіряючись болю,
Шаную що є.
За все що я маю,
За все я молю.
Кого я сприймаю,
Кого я люблю.
Джерела і терни,
Забій та поріз.
Добром хай поверне,
Без маминих сліз.
Та й батькових також...
Страждань та біди.
В добробут,стодоле...
У шані веди.
Крізь довгі дороги,
Крізь час каяття...
Ступають тривоги,
В безкрає життя.
(Понкратова.О.В.)