Нехай жевріють вранішні роси,
Наче неба блакитне намисто...
Прокидається стомлене місто,
Доріг розплетаючи коси...
Заквітчала барвінком природа
Край доріг тих напечених сонцем...
Осліпила вогнями віконце,
Наче дівчини юної врода...
Тарабанить знов дощик у шибку,
Розриваючи гомоном тишу...
Кіт полює на крихітку-мишу...
Похвали він від пана жде дрібку...
І метелик сидить на долоні,
Посміхається дерево листям,
Що встелило собою обійстя...
Тримаючи трави в полоні.
........
Природа співає натхненно,
Лунає десь спів солов'їний...
Ну, а я біжу по стежині...
Край милий люблю нескінченно..!