Як схоче Тенгрі-Небо, так і буде.
На волосінь підвішені згори
Ми, чорно-білі іграшкові люди
Кумедні ляльки шахової гри.
Нас щонедень на міць перевіряє
Ця волосінь — вібруюча струна
Й свої обійми вічність відкриває
Палкі, мов сонце, темні як труна.