Молодим серпанком Місяць
Зазирнув в мій дім: «Добраніч!»
Тихий вечір, добрий вечір
Колисає юну Ніч…
А опівночі прокинусь,
Розтулю зважнілі вії
І відчую крізь фіранку:
Серпень дихає теплом!..
Прислухаюся, як зорі
Поміж себе розмовляють…
Чи то, може, вітер-легінь
Ще шепоче вишням сон…
Та, на жаль, немає мами –
Колискову проспівати…
Спокій сину повернути:
«Спи, мій любий, засинай!»
А була б вона живою,
А була б вона зі мною,
Я б для неньки пісню сина,
Колискову проспівав,
Обійняв її коліна,
Обгорнув її віршами:
«Чуєш, мамо, як без тебе
Важко синові в житті?»
07.08.2019 р.
Світлина з Ін-ту.