Напис на каблучці Соломона:
Все минає, тож і це – мине.
Посмішка гірка, сльоза солона,
Та хіба зупинить це мене?
Ранок не світає — сутеніє
В серці невдоволеності щем
І надія безнадійно тліє,
Вся ущент просякнута дощем.
Але я затято вірю в сонце
Все здійсниться, як в дитячім сні
І в моє зарюмсане віконце
Влучать теплі промені ясні.
І буденна радість непримітна
Розхитає моноліт ночей —
Випадкова посмішка привітна
І раптовий зблиск чужих очей.