дiд i краля, або прохання

Гелена Смилянская
світиться стан її,
квітами умитий на світанку віку,
душа єднається зі світом,
в коси влиті колоски,
пелюстки корункою* над нею
в сонцеблиску переливом,
диво-дівчино,
обІйми твої лебединих рук —
ярмо солодке,
прихили голівку,
гордість не черпай ковшем великим,
скинь завісу старості з чола мого,
люби, як на зорі моєї юності
жаркої,
палко

09.33
08.08.2019