Мамині пісні
Горнятко кави звичне на столі.
Ранковий подих нової весни.
Хоч твої дітки всі вже не малі,
Та лиш про них всі думи твої й сни.
За кожного із них болить душа,
За кожного – молитва на щодень.
Вже літо шурхотить у споришах,
А ти співаєш їм усе пісень.
Твої пісні, як і раніш, для них,
Для твоїх діток, для твоїх пташат.
Співаєш і веселих, і сумних.
А осінь тихо бродить в комишах…
І не за горами уже й зима –
Промчав твій вік, як ніби й не було…
Глянь у вікно: і знову їх нема, –
Забули діти стежку у село…