Вишивала мати рушничок,
Потім хлібчик свіжий накривала.
Виходила Ранком у садок,
Пісню про життя своє співала.
Цілий день в роботі на землі,
Натрудила рученьки і ноги,
Вечорами стиха молитвИ
Все читала, дивлячись в ікони.
Хусточка волошками ряснить,
ПлЕскає білИзну біля річки.
Мама скільки пам'ятаю, не сидить.
Все готУє стрАви біля пічкИ.
Мама вічна як сама земля,
Нам передає любов і віру.
У дитинство двері відкривА
ЗаповІтну для сердець стежИну
2010( Із книги" Спогад")