Позолотила осінь коси у берез,
Вже полетіли листя на покої.
Збирає павутиння море сліз,
Що дощиком спадають не поволі…
Так швидко в кожух одяглась зоря…
Сховалося тепло за поворотом.
І дмухає морозцем вже земля,
І сонечко не гріє, каже – досить…
А що мені до люті і зими?!
А що мені, до вибриків природи?
Коли мене до раю ти приніс,
І захопив до духу і до вроди!
2010