Оригiнал:
Ріжеш словами
Більш ніж ножами
В спину
У душу
НавпІл.
Я будувала
Міст поміж нами.
Ти посадив
Жало бджіл.
Я сподівалась,
Я сповідалась
Кожну хвилину
Тобі.
Я закохалась.
Я помилялась.
Я захлиналась
В журбі.
Ти в нагороду,
Чи в насолоду
Наче ножами жбурляв
Вкотре словами
Такими,
Що льоду
В льодовики
Всі додав.
Потім сказав,
Що кохав.
Що ж про кохання
Ти знав?!..
© Вiдочка Вансель
для Українська поезія
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Режешь словами
Словно ножами
В спину
И в душу
И вдоль
Строила долго
Мост между нами.
Жалом пчелиным –
Юдоль…
Резал как бритвой…
Даже молитва
С тайной надеждой –
Тебе.
Я и влюблялась,
И ошибалась…
И задыхалась
В судьбе.
Но с наслажденьем
Как в наважденье
Снова ножи ты метал.
Словом стреляя
Льда добавляя...
(и добавлять
не устал?!)
...После признался: любил.
Как же любовь погубил?!..