(байка)
Жив був собi зелений Папуга,
Не брав до рук чепiги плуга,
Лопати в руки теж не брав,
А тiльки язиком трiпав.
Його навчили розмовляти,
Народ у цирку розважати.
Вiн добре справу свою знав,
Тому i цирк той процвiтав.
Та ось вiдбулася наруга,
Полiз в амбiцiю Папуга.
Вiдкланюючи комплiменти,
Вiн захотiв у президенти.
Лев"Беня-фацiй"зажадав,
Папуга президентом став.
Та буде всiм бiда велика,
Як iз Папуги виросте Шулiка.
I як колись такая ж птиця,
Була пройдисвiтка Синиця,
Бив себе у груди i на колiна став,
Закiнчити вiйну звiринцю обiцяв.
Для цього,спершись на громаду,
Прибрав до рук парламент-Раду.
То ж вiн i гетьман i палач,
Та не аби який дiяч.
Вiн признача"партнерам""стрiлку",
Де першу хоче грать сопiлку,
В квартетi нормандського формату,
На пульсi руку щоб тримати.
Не може той квартет владнати,
Кожен своєi,не розiбрати.
Тягнуть в рiзнi боки,у тому штука,
Як у Крилова Лебiдь,Рак i Щука.
Бо Меркель в воду,Макрон же не спiшить,
А Путiн хоче полетiть.
То ж з того мiнський протокол,
Давно припнуто на прикол.
Та не Папузi з Путiним рiвнятись,
Надувшись,можно обi-ратись.
Так колись Жаба захотiла,
З натуги луснула,та й задубiла.
Папуга хоче в квартет додати,
Рудих двох Пуделiв пухнатих.
Один з Британiї,другий iз Штатiв,
Та тiльки трiшки чуднуватi.
Та от бiда-Папуга тiльки птиця,
Природньо їй мовчать годиться.
Лиш те що скажуть повторити,
Тим бiльш,самому щось зробити.
Тому занадто ,язиком трiпає,
Та тiльки користi не має.
То кращого на Украiнi,зась чекати,
Поки Папуги будуть керувати.