***

Лариса Опанасенко
Вірити , та не навмисно
Знати , але не боятись
Вчитись прописаних істин
З мудрістю вперто змагатись
Ну і коли це відчуєш
Не передбачиш напевно
З сумом , чи з радістю будеш
В Світу питати не чемно
Знати, та не похвалятись
Цим же знанням де прийдеться
Мати на думці , питати
Істина важко дається
Може і важко із нею
В Істини дивні повадки
То вона просить причини
Іноді робить закладки
Та упереджено жити
Ми вже колись намагались
Певно потрібно спинитись
Доки вітрила не впали.