Затремтіли струни несміливо,
І сплелася радість із печаллю...
Пальці на клавірі творять диво...
Що ти виграєш мені, роялю?*
Не тривож забуті сподівання,
Знов відкривши пам`яті вуалі
Бо минулі болі і страждання,
Гру твою спинятимуть , роялю!
Хай лунає музика приємна,
І летить мелодія у далі
Я співати буду недаремно,
Тільки грай, не замовкай роялю!
Хай почує небо дивну пісню,
Й серце не охопить прикрість жалю,
Бо для Кого виграєш ти -звісно!
Тільки не змовкай, прошу, роялю!
Побудуй гармонії акорди,
Вчасно жми динаміки педалі!
Хай звучать приємні, чисті ноти.
Не змовкай, гучніше грай, роялю!
Невблаганний час іржавить струни,
Опаде тендітний цвіт мигдалю,
Осінь сивиною хмар насуне,
Й ти замовкнеш, зношений роялю.
~ДЛВ~
*рояль тут - молодість.