перевод стихотворения м. и. цветаевой

Наталия Ломейко-Громовая
***
Цыганская страсть разлуки!
Чуть встретишь - уж рвешься прочь.
Я лоб уронила в руки
И думаю, глядя в ночь:

Никто, в наших письмах роясь,
Не понял до глубины,
Как мы вероломны, то есть -
Как сами себе верны.
 

***
Розлуки циганська пристрасть!
Зустрінеш - і навтьоки.
Я лобом в руках повисну,
Тривожать вночі думки:


Не знали, хто порпавсь в торбі
З листами нашими, ті,
Що ми віроломні, тобто
Ми вірні самі собі.