Н.Бідненко
Якби ж хто знав, як швидкоплинно
Нам час відмірений промчить,
Що рік життя – немов хвилина.
А день – одна коротка мить.
Ловімо миті у долоні,
Щоб жодну з них не загубить.
В скороминучості в полоні
Спішімо жить, спішімо жить.
Цінуймо осінь й зиму люту,
Поля у зелені отав,
Бо все мина, й не повернути…
Якби ж хто знав, якби ж хто знав…
***
Если бы знал, как скоротечно
Наш час отмеренный промчит,
Что год из жизни, как минута,
А день - мгновеньем пролетит.
Мгновенья ловим мы в ладони,
Чтоб ничего не растерять.
И в быстротечности агоний
Спешим мы жить, спешим желать.
Мы ценим осень, ценим зиму
Поля, что в зелени отав,
Ведь всё пройдёт, невозвратимо...
Ах, кто бы знал, и если б знал...