Эдуард Скороходов. Автобиографичное. Рус. Бел

Максим Троянович
Сколько в мире дорог!
Лишь ступи за порог,
Лишь отдайся попутному ветру!
Я шагал и шагал –
Я искал идеал
И на злые вопросы ответы!

Я б хотел быть святым,
Но я был молодым,
Да и всё ещё грешен сегодня!
Прошлых лет не вернуть –
Мой торопится путь
Всё настойчивей к точке исходной!

Молодая душа
Хороша и свежа,
Словно зорька, что только проснулась!
Но, коль мне выбирать,
Я б не выбрал опять
Бесшабашную, вздорную юность!

Если только она,
Как морская волна,
Что ласкает на пляже песчинки,
Не смогла б для меня,
Красоту сохраня,
На лице твоём сгладить морщинки…


Аўтабіяграфічнае
 
Колькі ў свеце дарог!
Толькі ступі за парог,
Толькі аддайся спадарожнаму ветру!
Я крочыў і крочыў –
Я шукаў ідэал
І на злыя пытанні адказы шукаў!

Я б жадаў быць святым,
Але я быў маладым,
Ды  ўсё яшчэ грэшны і сёння!
Мінулых гадоў не вярнуць –
Мой спяшаецца шлях, не звярнуць
Усё настойлівей да кропкі зыходнай!

Маладая душа
Нібы тая шаша,
Нібы зорка, што толькі прачнулася!
Але, калі мне выбіраць,
Я б не абраў ізноў
Бесшабашную, сварлівую юнацкасць!

Калі толькі яна,
Як марская хваля,
Што лашчыць на пляжы пясчынкі,
Не змагла б для мяне,
Прыгажосць захаваючы,
На твары тваім згладзіць усе маршчынкі…

    Перевёл Максим Троянович