Верби наді мною,-
Гіллям над водою,
Що віщують гарні та рясні,-
Чи нудьгу до болю,
А чи світлу долю,
Чи казки з дитинства у ві сні…
Розпустили коси
У трави покоси,
Серед очерету у воді,
Сонцем всі облиті,
Небоводом вмиті
У зеленім вбранні,- молоді…
Грають так з промінням,
Річки безгомінням,
Віттям кронів вкривши береги
З водним плюскотінням,
Кременем-камінням,-
Захистивши лоно від жаги…
Йдуть сюди дівчата
У будні, як в свята,
Розплітають коси запашні…
Там, де милування
Та вінків пускання,-
Чуються розмови неслушні…
Верби біля броду –
Щастя мого роду,
Бо такі ж розкішні, як життя…
У мілкому листі,
Ніби у намисті
Славлять вільне річкове буття…
20.08.2019р.