Атанас Капралов
ВІРНІСТЬ
Життя,
не зрадь мене сьогодні, ні!
Мій рідний дім... Він плаче від зажури,
його дай сили втішити мені,
бо й дід з небес глядить на це похмуро.
Життя,
не зрадь мене сьогодні, ні!
Без мене жінка —
то порожня хата,
то сейф бажань чиїхось, метушні…
Але ж я мушу жінку захищати.
Життя,
не зрадь мене сьогодні, ні!
Хоч діти мають прагнень смілих купу,
їм йти без мене важко.
День при дні
моєї потребують ще заступи.
Життя,
не зрадь мене сьогодні, ні!
Болгари рідні, скривджені до краю,
ви по чужинах
розбрелись,
сумні…
Те, що народ ми,
хто вам нагадає?
І хай земля свій поступ змінить враз
без мене
– як на зло!…
В цій круговерті
за тебе я віддам життя
в цей час...
А ти не зрадь мене і після смерті!
(авторизований переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
ВЯРНОСТ
Живот,
не ме предавай точно днес.
С проплакал покрив родовата къща
ме вика да я утеша поне,
че от небето дядо ми се мръщи.
Живот,
не ме предавай точно днес.
Без мен съпругата ми –
стая цветна –
ще стане мрачен сейф за мъжка чест...
А обещах докрая да й светя.
Живот,
не ме предавай точно днес.
Децата ми сами да ходят искат,
но спъват се,
охлузват колене
и още търсят в мен опора близка.
Живот,
не ме предавай точно днес.
Добрите българи от хала скотски
далече бягат.
Гибелно.
Без вест…
Без мен кой да им каже,
че народ сме?
Дори земята ще обърне ход
без мен –
по знак на злото!…
...Но тогава:
аз просто ще умра за теб,
живот…
А ти и след смъртта не ме предавай!