ПЛИВЕ ВДАЧА
Тече вода протікає
невпинно, нестримно.
Пливе вдача кораблями,
та все якось мимо.
Пливе вдача кораблями -
кудись же їй треба.
А злі люди, як побачать,
думають - до тебе...
В очереті вітер виє,
ніби вовкулака.
Ніхто тебе не жаліє...
Хіба що собаки...
погавкають, та й не займуть
і не покусають.
Бо в них доля така сама -
ланцюги тримають.
Та нащо собаці воля?
Його воля - каша.
Хто наварить, той і ґазда.
Захоче - відв'яже.
Нехай піде до горіха
та стовбур помітить...
й повернеться... бо він - вдома...
Йому місяць світить.
А тут вийдеш й теж завиєш,
бо місяць той - настіж.
А хтось думає-вважає,
що то тобі - щастя...
Зціпиш зуби, та й - за кОсу.
Й махай до нестями.
Забирайте своє "щастя"
разом з карасями!
Смажте своє на пательні,
гірке без гірчиці.
Їжте, й будьте обережні!
Щоби не вдавиться ...
Ковтаєте? То ковтайте,
поволі - хутчіше.
Бо в карасів кістки гострі,
А в "щастя" - гостріші...
Ніц, немає ні хвилинки
в "спокої" покою.
Хлюпочуться качаточка
по-між осокою.
Тече вода, протікає,
невпинно, нестримно.
Пливе вдача кораблями...
Та все якось мимо...
ВК 24.08.2019р. ХерСон