Кіт по вишитому ходить,
Володінню огляд робить.
Основний у колисковій,
Пан в ній, хоч не безумовний.
Маєш, котку чарівний,
Грай в клубочок немалий!
Розмотай далеко нитку –
До новинки з оповідки,
Стогонів тяжких, що крають,
Дзвонів предзвінких, що грають,
Жвавого весни струмка,
Раптом влучного рядка,
Плачу, співу, жартування,
І зітхань, і залицяння,
Пташки з глини, ще й з малюнком,
І тарілки з візерунком,
І степів, де бій гуде,
І лісів, де діва йде...
Як побільше розмотаєш,
То й подовше пригадаєш
Плин віків як слова плин...
Хитрий кіт, заснув вже він.