Сідає сонце, небо ясне,
лиш тихо чути пташок спів.
І на вечір біля хати,
коники грають пісні.
Легеньким вітром подуває,
волосся ледве підійма.
Вдихни повітря в повні груди,
краса чудесна надиха.
Причарувала нас з тобою,
що душа аж завмира.
І легко десь проноситься,
медовий липи аромат.
Цю неповторну мить чудову,
я пам'ятатиму щодня.