Ой, Вань, дивись у Раді клоуни,
Партер весь ними закишів,
Ой, а які, Вань, розмальовані
І голос, як у алкашів.
А той он схожий, правда, Вань,
На швагера, та ж сама пянь,
Ну ні, ти глянь, ні-ні, ти глянь,
Я правду , Вань.
Зін, не чіпала б краще швагера,
Який не є – він депутат,
А в тебе всі кастрюлі з брагою,
Дивись мені бо дам під зад.
А ніж 3.14здіти, краще б, Зін,
Зганяла би у магазІн,
Що не підеш, ну я одІн,
Посунься, Зін.
Ой, Вань, а подивись на карлика,
Одітий в європейський бренд.
На прохідній, у нас на фабриці,
Уже висить його портрет.
Ну а у тебе, сором, Вань,
Всі друзі – це суцільна рвань,
І зранку п'ють , коли не встань,
Якусь «рогань».
Друзі мої одіті з «секенда»,
Зате з бюджету не крадуть.
«Пальонку» п'ємо, звісно, деколи,
А зранку, ввечері – не суть.
Ти, Зін, би глянула навкруг,
На голосуючих за «слуг»,
Своїх пліткуючих подруг,
Це ж, просто, масовий недуг.
Ой, Вань, дивись в них пальці віялом,
Ні, я їй богу закричу,
Про віяло давно я мріяла,
Я більше, Ваня, не змовчу.
В кінці квартала правда, Вань,
Подібне щось мені зваргань,
Ну що «відстань», знову «відстань»
Обідно, Вань.
От про «Квартал» ти промовчала би,
Їх перевели в СБУ,
Ти ж їм писала уже жалоби,
Мене ж тягали вже в НАБу.
Та й що на тебе це найшло,
Це, мабуть, ти мені назло,
Воно б тобі не підійшло,
Це як корові тій сідло.
Ой, Вань, невже тобі все по@ую,
Он той, ти глянь, яке «село»,
А ці два – Юзік із Сівохою,
Таких у нас ще не було.
А ти прийдеш лише Іван,
Поїж і зразу на диван,
І дивишся весь час NewsOne,
Ти шо, Іван.
Ти, Зін, на грубість нариваєшся,
Між нами спалюєш мости,
За день весь так накувиркаєшся,
В хату прийдеш, а тут «Свати».
Ну і мене, звичайно, Зін,
Постійно тягне в магазІн,
Колєги там, ти ж знаєш, Зін,
Я ж не алкаш, не п’ю одІн.