У багатих і красивих -
Й вічно молодих на фото.
Місце є, як прищ, вразливе -
Схвальність тисяч ідіотів.
Бачить блиск в очах-прицілах,
Заздрість, що іскриться хтиво,
Щоб мільйонам захотілось -
Наче коням, в хвіст і гриву.
Щоб мільйони занепали
Й чулися неповноцінно -
Для краси обману мало.
Для грошей - паперів цінних.
Щоб мільйони - впали ницо,
Поклонились ідеалу,
І зі страхом блідолицим -
Собі вибрали Валгалу.
Пнулись вище, стали кращі,
І молодші, й енергійні,
Зазрість - змушує пропащих,
Дертись вгору безнадійно.
Сортування - річ безжальна,
Тож всі хочуть опинитись
На Олімпі досконалих,
Яким орди йдуть служити.
Щоб їдюча чорна заздрість
Не сточила, наче камінь,
Залишаючи на старість -
Тільки попіл й згірклий амінь.