На думцi...
Соловей Заочник
http://www.stihi.ru/2019/09/05/3282
-------------------------------------------
На думці у мене – сива моя голова –
чи варто мастити фарбою, маскувати,
чи може не варто свій вік і роки ховати,
адже це Всевишній старанно пофарбував?
На думці зустріч з дитинством – мій любий клас,
хіба телефону мало, щоб голос почути?
Той час не повернеш шасливий і незабутній,
від нього лишилася тільки завзяття луна?..
На думці туман вересневий і сонце крізь,
і вранішня прохолода, шпаків прощання:
сховались у вітті, виспівують жаль і кохання,
і осінь торкнулася хною каштанових риз...
На думці долоні коханих – назавжди одне,
прозора дня перспектива: малюй акварелі,
і навіть машини сонячні в дня каруселі...
Хай щастя ніхто не задме! Не мине!
На думці повітря смачне із гірчинкою трав –
так хочеться пити його, не тамуючи спраги,
ніяк не вгамується спраглий внутрішній пагін,
хоч скільки б уже не ввібрав.
****************************************************
Всё в мыслях моих - седая моя голова...
Покраситься что ли? Для маскировки , не так ли?
А может, не стоит совсем уже возраст свой прятать,
Ведь это Всевышний так разукрасил меня!
Всё в мыслях моих встреча с детством - любимый мой класс...
Ну, что телефон? Всего лишь, чтоб голос услышать?
Тот час не вернёшь счастливый, то время не сыщешь,
Осталось лишь эхо упорное в сердце у нас...
Сентябрьский ( сквозь солнце!) туман бередит мою мысль...
Прохлада с утра и зябких скворцов назиданья -
Укрылись в ветвях, воспевают любовь и страданья...
И осень коснулась, как хною, каштановых риз!
Всё в мыслях ладони любимых - едино прекрасных,
Прозрачного дня перспектива: рисуй акварели,
А также машины из солнца в тех дней карусели...
Пусть счастье моё не пройдёт! И никто не погасит!
Всё в мыслях моих вкусный воздух с горчинкою трав -
Так хочется пить его, пить , неуёмно и жадно!
Никак не уйдёт эта неугомонная жажда,
Хоть сколько б его ни впитал.