Осінь на скрипці заграла
Музику золота нам.
Грала вона й не вгавала
І смички роздала вітрам.
Вітри з нею теж вигравали,
Смичком по струнах вели,
А далі ще й нам заспівали…
Вони з нею поруч були.
Сонце на них поглядало,
Милувалось,як грали вони,
Та проміння палюче сховало…
Опустіли вже всюди лани.
Птахи в вирій летять і летіли,
Та ще й інші в той край полетять.
Біля ж брами бо осінь зустріли,
Та змушені вже відлітать.
Осінь поглядом з ними простилась
І заграла на скрипці для них.
Вона вслід їм ще довго дивилась…
Спів прощальний стихав в них і стих.
01.09.2019 р.