Не для мене щастя, не для мене, -
Мабуть так судилося мені.
Запитаю у нічного неба:
Буду я коханою, чи ні?
Запитати у зірок хотіла,
Тільки небо хмари затягли;
В Бога запитаю я несміло,
Бо Господь на мене, мабуть, злий.
Сердиться, що плачуся щоднини,
Для терпіння сили не знайду,
Що в тяжкі часи й лиху годину
Хочу я забути про біду.
Не для мене щастя, не для мене, -
Загубилось десь серед світів.
Навіть місяць із нічного неба
Глянути на мене не схотів!
Серпень 2015