Я втратив її,хоч так щиро кохав,
Не думав,що може так бути.
Вирок в коханні собі підписав…
Що так буде,не міг і збагнути.
Я втратив її,ту єдину і вірну,
І в цьому є тільки провина моя.
Я втратив назавжди красу неймовірну…
А голос звучав,наче спів солов’я.
Я втратив її.Як жити з цим далі?
Як зарадити тому,що вдіяв,вчинив?
Спроби покаятись були невдалі…
Стояв на колінах й прощення молив.
Я втратив її,та не втратив надії,
Я молитиму Бога,щоб простила мене.
Тільки про неї думки всі і мрії…
Можливо той біль колись…та й мине.
04.09.2019 р.