Дитячі кроки...Легкі та важкі...
Коліна збиті... Криком за сльозами...
Чомусь завжди із закликами мами...
За течією... гІркої ріки...
Дитячі кроки...Що змінилось? Час...
Такі самі...Незграбно - галасливі...
Немає в них ні променя надії...
Ні стрижня віри... Совісті компАс...
Розбитий був в позаюнацькі роки...
Дитячі кроки...Клопіт...Метушня...
Перечипляючись за власне «Я»
Обличчям витираєм бруд дороги...
Дитячі кроки... Збитеє чоло...
Дорослість... чи істотно щось міняє?
Обставини... ті кроки підправляють...
Щоб Божеє душі зійшло зерно...