***

Светлана Кравчук 379
Гасне зірочка та й досвітняя.
Просить їсточки. Ні грамусеньки.
Туга бідності вісімнадцятилітняя,
Що крокує у світ від мамусеньки...

Розум тьмариться. Неусвідомлення.
Це суспільство ущерть розділене.
У одного дім золотом повниться,
А у іншого – крихта ділена.

Україна. Із чим рівняється?
Тільки голод. Побори. Смерть.
Олігарх шаленіє, не кається.
Злочин злочином криє вщерть.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019

10.09.2019

08:14