Покритка i злi язики

Клавдия Дмитрив
Ми живемо і не знаєм,
Що від життя чекати,
Те,що доля вдарувала,
Те треба приймати.

Те,що доля вдарувала,
Із тим  треба жити.
Від цього ніде подітись…
Господа молити.

Від цього ніде подітись,
Як би не старався.
З долею,щоб не зустрітись…
Щоб й не намагався.

З долею,щоб не зустрітись,
Не спитать,що буде,
Але часто попадаєм
Ми на осуд людям.

Але часто попадаєм
В те,що не чекали.
Самотужки все долаєм,
Як би не волали.

Самотужки все долаєм,
Та не так все просто.
Дуже часто від такого…
Болю бува вдосталь.

Дуже часто від такого
Розпач і тривога.
Траплялось і не рідко –
Не знать де дорога.

Траплялось і не рідко –
Дівчина покрилась.
За це в житті не один раз
Сльозою ж бо вмилась.

За це в житті не один раз
Осуджена була.
Та дівчина ,що покрилась,
Добрих слів не чула.

Ту дівчину,що покрилась,
У зубах носили.
Бенькартом дитину звали,
Та ще й кості мили.

Бенькартом дитину звали,
Усяко знущались.
Честі ж бо чомусь не мали –
Завжди насміхались.

Честі ж бо чомусь не мали,
Плітки розносили.
Негідника,котрий покрив,
Чомусь не винили.

Негідника,котрий покрив,
Не переступали,
Й що мають своїх дітей –
Чомусь забували.

Й що мають своїх дітей,
То не пам’ятали,
А з дівчини,що покрилась
Усі кепкували.

А дівчина,що покрилась,
Не мала проходу,
Й починали насміхатись
Вже з усього роду.

Й починали насміхатись,
Не боялись Бога,
І нікому не закрались
Ні срам,ні тривога.

І нікому не закралась
Думка схаменутись.
Не думали,що колись їм
Це може вернутись.

Не думали,що колись їм
За дівча віддасться –
Бог високо і все бачить…
Солодко не здасться.

Бог високо і все  бачить,
Дівча переплаче,
Хоч негідник,такий гойний,
Дальше в блуд той  скаче.

Хоч негідник,такий гойний,
Звів кількох з дороги,
Й не думає,що ті діти
Обіб’ють пороги.

Не  думає,що ті  діти
На світ не просились,
А матері слізоньками
Досхочу всі вмились.

А матері слізоньками
Біль свій заливали,
І про кращу долю дітям
Господа благали.

І про кращу  долю  дітям
Молили у Бога,
Щоб їх дітей не спіткала
Такая дорога.

Щоб їх дітей не спіткала
Дорога безчастя,
І молили ,коли пліткам
Сваволя урветься.

І молили,коли пліткам
Більше не гуляти.
Й щоб в житті же їхнім доням
Цього не зазнати.

10.09.2019 р.