Одного разу в мене донька запитала:
-Щоб вибрала ти,мамо, у житті
Грошей багато,а дітей не мала,
Чи діти,але жити в бідноті?
До себе пригорнула я маленьку,
Не треба мені донечко грошей,
Моє багатство ти - моя рідненька,
Нема нічого краще за дітей.
За гроші не усе можна купити
Бо щастя немає воно ціни,
А найдорожче в цьому світі діти
З грошима не зрівняються вони.
-Мамуся,мені донечка сказала,
За те що часто шкоду я роблю
Ти б за мільйон мене комусь продала?
Ні,моя рідна,я тебе люблю.
Ні за мільйон,ні за мільярд-ніколи
Тебе нікому в світі не продам.
За тебе я зламаю навіть гори,
За тебе я життя своє віддам.
Замислилася доня,потім встала
Тихесенько до мене підійшла
"Найкраща в світі ти"- вона сазала
І дуже сильно меня обняла.
І сльози накотилися на очі,
Бо це була найкраща в світі мить
Теплі слова ріднесенької доці
За ради цих хвилин і треба жить!