На пероні надій одинокі дві стрілися долі,
Щоб щастя зустріти на свому земному шляху.
Вони так поспішали у сонячні одра любові,
Що крила спалили й забули про свою мету.
На пероні розлук вже поставлені потяги наші
І квитки нам вручили з тобою у різні світи,
Де любовнії там полином нам наповнено чаші
І коханню між нами ніколи вже більш не цвісти.
На пероні кохань мій експрес ще стоїть гордовито,
В задумі і смутку чекають два вільних місця,
Лише один крок і з цієї прекрасної миті
Помчить нас в майбутнє – де вічні Любов і Весна.
Всього кілька хвилин на майбутнє нам Бог відпускає
Щоб разом зустріти нам долі своєї весну,
Не барись – поспіши, я на тебе усе ще чекаю,
І зі мною любов, що в серці тобі бережу.
30.06.06