Душа возноситься й радіє
Коли побачу знов здаля,
Я жінку, що під серцем гріє
Ще ненароджене маля.
Ступає світом гордовито,
Немов владичиця землі,
Несе любов свою в сповитку –
Малу дитинку в животі.
Весь світ зійшовсь в її утробі,
У ній всі радощі земні –
Її надії і тривоги,
Її любов, її жалі.
Нове життя в собі леліє,
Благає Господа щодня
Любові, Віри і Надії,
Щастя, долі, майбуття.
Вона готова все віддати
Отій кровиночці малій,
Щоб та могла колись ступати
По землі українській своїй.