В поля п ду я см ло на св танку

В поля піду я  сміло на світанку,
Не побоюся в ранішню росу,
Змочити ноги, я таки  дістану,
Омріяну ту зірку, мов весну!

Те щастя,що даровано літами,
Не побоюся вітру і дощу,
Бо все проходить, поруч з нами,
Коли ми маємо свою мету!