Я на побачення іду…
У неї сукня біла-біла,
Враз закружляє у танку,
Узявши в лебедині крила.
Я на побачення іду…
Вона в зеленому намисті,
Де ж віднайти таку красу,
Ще й очі синьо-променисті.
Я на побачення іду…
Де медом ніжно манять губи,
Моргне в барвистому вінку –
Немов попав в обійми-згуби.
Я на побачення іду…
Вона чарівна й величава,
Листком поманить вдалину,
Коса у неї золотава.
Я на побачення іду…
Щораз міняю їх по колу,
То не біда – усіх люблю
І лиш би серце не схололо.
Я на побачення іду…
І сам не знаю де спинитись,
Що не одна, то краща всіх,
То ж із якою залишитись…
Я на побачення іду…
25.03.2019