Я знов лечу у твої сни
На крилах місячної ночі,
Де зорі сяють в вишині
І упорхну у сонні очі.
Візьму до рук я кольори
Усе навколо розмалюю,
А щоб відкрити це тобі
В уста я ніжно поцілую.
І стану враз, мов чарівник,
По снах з тобою мандрувати,
Зірки зніматиму з небес,
На щастя й долю дарувати.
Тебе умить я одягну
У сукню з зоряного ситцю,
На стежки квіти постелю
В яких душа моя іскриться.
Із трав сплету тобі вінок,
Вплету у нього ясні зорі
Надії, щастя та добра
І освячу в ангельськім хорі.
Носити буду на руках,
Купати в місячному світлі,
Казатиму „Люблю тебе!”
Лише одній у цілім у світі.
Вранці цьомкою своєю
Я сон до вечора сховаю.
Вернуся знову опівночі
З словами ніжними „Кохаю!”
21.08.2006