Сміючись я крокую по хащах життєвих.
Теревеню з колегами про маячню.
А вночі із собою розмовляю "на нервах"
Про життя і про душу, роздіту до "НЮ".
Про дороги де звернув необачно поспІхом,
Про людей,що облишив на шляхові літ...
Ось, тепер,захищаюсь іронією й сміхом.
І ховаю під ковдрою розпач, сльози та стид.