Душа болить

Клавдия Дмитрив
Душа болить і серце плаче
Від болю,що прийшлось відчуть,
Хоч дуже ж бо вона терпляча,
Та важко в одну мить забуть.

Душа болить,вона ранима,
Вона сприймає все,як є.
І не лікується грошима,
Бо біль нестерпний зазнає.

Душа болить й нічим зарадить…
Можливо,з часом відійде,
Як інший біль їй не завадить…
То вихід з цього і знайде.

Душа болить…душевні муки.
Дай Бог,колись переболить.
Не передать болю-розпуки…
Струна натягнена бринить.

Душа болить,сльози рікою
І їх не в силі зупинить.
Образа й біль стоять стіною…
А з болем дуже важко жить.

Душа болить і нема ліків,
Якими душу лікувать.
І це так є із споконвіків,
Й душі від болю так страждать.

Душа болить,а час лікує,
Та не за день і не за два.
Можливо,ще колись почує
Від болю помічні слова.

16.09.2019 р.