Красива осінь,просто золота,
Золотом виблискує усюди.
І сипле золото,немов із решета,
Й так без упину сипать його буде.
Прекрасна осінь,радість для всього,
Вона на варту після літа стала.
Дістала миттю пензлика свого
І всю природу в барви різні вбрала.
Золота осінь,рівних їй нема,
Золотом виблискують всі шати.
Що золота,назвали недарма –
Вона лиш здатна золотом писати.
Чудова осінь,чаклунка над усе,
Чаклує пензлем якось загадково:
То пише,то десь золотом трясе –
І навкруги звабливо все, казково.
13.09.2019 р.