Ос нь

Грянко Дмитрий
Люблю я нашу тиху осінь
За вересневі теплі дні
За липи і берези жовтокосі
Що так яскраво майоріють у вікні

За жовтень, і його різкі контрасти
Палітру кольорів та сірих хмар
Останню теплоту що вітер прагне вкрасти
Так сильно колихаючи ліхтар

За листопад, що бронзою вкриває
І осипає флотом золотим
Річки, ставки, калюжі... Все займає.
Романтику створивши молодим

Люблю я нашу тиху та бурхливу осінь
За поетичну лірику й пісні
Загальну інтроверсію свободи
Та ту тягучу тугу по весні.