Чому ти скрізь:
в землі,
в зимі,
в мені?
Вже пошуків не треба.
Я не згубила —
Загубила.
Проте знайшла.
І це навік.
Чому ти образом складним
з'являєшся прозорим,
з'являєшся навколо,
неначе чистий ідеал?
Ти не такий.
Та бачити лиш так умію
і тихо деколи я мрію,
що ти живий...
Я тихо мрію.