мої очі ковзнули повз сонцезаходу,
затримались на кучах темних синьо-рожевих небесних химер,
що створювали кожні кілька хвилин нові позиції,
композиції,
цікаві варіації себе ж,
але форми!,.
їх то роздувало вітром в дірки,
то вони зморщувались якимось краєм більше,
наче перекривлена чиясь фізіономія,
не твоя часом?!)
20.07
18.09.2019