Берізку осінь вже позолотила,
Але мене в обійми не взяла.
Всі пензлі в золото вмокнула,опустила.
Те золото виблискує здаля.
В берізки стали коси золотими,
І розвіваються такими на вітру.
Стоять і милують такими,
Й затіяли із вітром якусь гру.
Білу берізку осінь ще чаклує,
І вимальовує кожнісінький листок.
Та щось задумала,ще щось вона мудрує
Й не відриває ще листочки від гілок.
Берізку осінь вже позолотила,
Для неї фарби вдосталь розвела.
Тепер берізка стала дуже мила,
Хоч і зеленою прекрасная була.
17.09.2019 р.