1937 год

Блантер Татьяна
Два слова: «Спаси» и «Помилуй», -
Над снежным затишьем лесов
Восходят туда, где унылый
Скрежещет небесный засов.

Два слова. И больше -ни плача,
Ни шёпота! Вздох не дошел.
А жертвенной пули задача,
Ту жертву внести в протокол.

Два слова с мольбою до мамы,
Сползая в горячечный бред,
На дне запорошенной ямы,
Лишенный  последних надежд.

Два слова те веточкой алой
До Бога, хоть кто, донеси!
Под небом Великой и Малой,
И белой, как саван Руси.


        *****


1937 ГОД. Глеб Ганчароў


Два словы: «Ратуй» і «Памілуй», –
Над снежным зацішшам лясоў
Усходзяць туды, дзе панылы
Скрыгоча нябесны засоў.

Два словы. I болей – ні шэпту,
Ні ўздыху, ні плачу наўкол,
Як кулі ахвярную лепту
Чаргою ўняслі ў пратакол.

Два словы з маленнем да мамы,
Сплываючы ў сонны кашмар,
На дне зацярушанай ямы,
Пазбаўленай веры і мар.

Два словы танюткай галінкай
Хоць нехта да Бога ўзнясі!
Пад небам Малой, і Вялікай,
I Белай, як саван, Русі...