Два слова: «Спаси» и «Помилуй», -
Над снежным затишьем лесов
Восходят туда, где унылый
Скрежещет небесный засов.
Два слова. И больше -ни плача,
Ни шёпота! Вздох не дошел.
А жертвенной пули задача,
Ту жертву внести в протокол.
Два слова с мольбою до мамы,
Сползая в горячечный бред,
На дне запорошенной ямы,
Лишенный последних надежд.
Два слова те веточкой алой
До Бога, хоть кто, донеси!
Под небом Великой и Малой,
И белой, как саван Руси.
*****
1937 ГОД. Глеб Ганчароў
Два словы: «Ратуй» і «Памілуй», –
Над снежным зацішшам лясоў
Усходзяць туды, дзе панылы
Скрыгоча нябесны засоў.
Два словы. I болей – ні шэпту,
Ні ўздыху, ні плачу наўкол,
Як кулі ахвярную лепту
Чаргою ўняслі ў пратакол.
Два словы з маленнем да мамы,
Сплываючы ў сонны кашмар,
На дне зацярушанай ямы,
Пазбаўленай веры і мар.
Два словы танюткай галінкай
Хоць нехта да Бога ўзнясі!
Пад небам Малой, і Вялікай,
I Белай, як саван, Русі...