...як наразі кохання
сатаніє від дум
в моїм сердці останні
квіти в'януть у сум.
Раз назавжди кохання -
я без нього нічий,
я без нього вмираю
за тим квітом мерщій.
В моїм сердці розлуки
невгамований біль
перекручує руки
від шести божевіль,
а навколо застиглість,
безкінечна, як мить,
укриває ту милість,
що породжує хіть.
Час минає і старість
без онуків прийде,
і самотності абрис
майорить де-не-де.
Молитовно благаю:
- повз мене не мини,-
і чекаю кохання
без спокути вини.
Ніч закінчиться в стайні
і піде в небуття.
Я чекаю кохання
на останнє життя...