а губи мої так само червоно-чорні
а очі мої зі вкрапленням мирного неба
рудіє волосся, як пекло в самій безодні
я бачила все
я знаю, як можна й треба
гаманця не маю, тим паче з чиєїсь шкіри
і грОшей не прагну, лише взаємних доручень
у неофіційності - запорука миру
у вільній думці - творчих і чистих зрушень
ти скажеш мені: "облиш", а я: "ні і крапка"
тому що я хочу щастя без тла держави
тому що в мені розквітають маки анархій
і дикі, і гарні, так само чорно-криваві.